Літературно-науковий вісник_1934_Том 2_Книжка 04!!!.pdf

(2953 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
Виходить другий �½аклад к�½ижки О. О С Т Р О В Е Р Х И
ИУСОЛІВІ — ЛЮДИНА 8 ЧИН
Варта цю к�½ижку прочитати, щ об переко�½атися, як силь�½а
воля м ож е під�½ести люди�½у з бід�½ого робіт�½ика �½а ста�½овищ е
�½ачаль�½ика великої держ ави
(Народ�½я Справа, ч. 9.)
К�½ижка �½аписа�½а цікаво й живо
(Вісті, 18. 2.)
Популяризація думок і чи�½ів Мусолі�½і м ож е д у ж е корис�½о
відбитися �½а формува�½�½і в �½ас держ ав�½ицького світогляду...
У �½ас дав�½о давалося відчути брак к�½ижки, щ о представлялаб
цю од�½у з �½айвиз�½ач�½іших постатей суч ас�½ ої Европи й у ж е
тому і одиться привітати появу ц еї к�½ижки
(Хліборобський
Шлях, ч. 9.)
Це кілька цікавих моме�½тів з життя великого італійця,
�½акресле�½их автором з питомою йому легкістю стилю так,
щ о к�½ижку читається з приєм�½істю і зацікавле�½�½ям
(Пере­
лога, ч. 10.)
Прихиль�½і реце�½зії �½а цю к�½ижку
вж е в італійській пресі.
крім того появилися
Ці�½а 1 зл. спати �½а ПКО 500.371.
„Украї�½ський Голос“
Редакція, /Адмі�½істрація і Друкар�½я міститься
210—216 ВО РРЕ К Ш А У Е Ш Е
під:
digitized by ukrbiblioteka.org
л МСНЗ
· 0Е Д
**
Ю�½ацька вес�½а
Праматері
Роду
Як зацвіте ю�½ацькая вес�½а
перед героєм стелиться дорога:
ма�½ить мета, ма�½ить досяг�½е�½ь змога,
•»Дійти чи впасти/«
присяга од�½а.
А ле важка змага�½�½ям д а ли �½ а . . .
У твомуж зорі близька перемога,
в обіймах теж солодкая трівога,
безсмертям ло�½а свого ти міц�½а.
І ось в твоїх руках мета героя
. . .
Б іля ш ляху спи�½яються обоє,
обтяже�½і ласкавістю ома�½.
Та час м и �½ а є ... гас�½уть чари, - зори.
Праматірю в косміч�½ий океа�½
ти ллєш мойого Роду віч�½е море!
І
Як зацвіте ю�½ацькая вес�½а
спалахує душа жагою спраги,
але чатують вже одвіч�½і маги
й питво ю�½ацтва подають: »До д�½а!..«
Враз віч�½істю душа стає пя�½а,
вся спов�½е�½а �½атх�½е�½�½я і відваги:
�½ад ким справляти свято переваги ?
Кого розбудить виклику лу�½а?
О, як же тіс�½о у вузькому колі
оточе�½�½ям прирече�½ої долі!..
О, скільки бажа�½ь стать їй �½а відсіч!..
А з дали�½и вже чуть сопілку бога:
далеких обріїв зазив�½ий клич. . .
Перед героєм стелиться дорога. . .
digitized by ukrbiblioteka.org
II
П еред героєм стелиться дорога
. . .
Вперед! поза далекий вид�½округ!
Тепер ві�½ сам собі опора, д р у г ...
Лише вперед, �½е треба більш �½ікого!
Десь там, карбом �½ез�½а�½ого порога,
простяг�½еться розмежуючий пруг,
�½акреслить бороз�½у могут�½ій плуг
між тим що буде й що було до того,
безсмертям вкриє віч�½ая заграва
звитяж�½ости, з віків до віку слава:
путь тита�½іч�½а, велите�½ська ціль. . .
Бажати - досягти. . . усього, в с ь о го ...
І ось у безко�½еч�½ий простір миль
ма�½ить мета, ма�½ить досяг�½е�½ь змога.
III
Ма�½ить мета, ма�½ить досяг�½е�½ь змога,
шлях вється, як спокуси мудрий змій,
у чарів�½у краї�½у всіх �½адій,
де сипле спов�½е�½�½я Форту�½а з рога. . .
У
щирій думці стільки є яс�½ого,
що путь, здається, пролетить мерщій
�½іж бажа�½ь смілих �½есчислимий рій.
Є зайвою усяка осторога
від �½ебезпек, які ховає путь.
Бо ж де відвага з вірою ідуть
там перешкод �½емає і �½е буде.
Геть, сум�½іву медузи�½а ма�½а!
Як віль�½о дихають лицарські груди:
;
»Дійти чи впасти« — присяга од�½а.
IV
»Дійти чи впасти«
присяга од�½а
бре�½ить здалека у суворім то�½і.
А гордому девізу в у�½ісо�½і
співає серця див�½ая стру�½а:
»Спокуса �½евідомого тмя�½а —
миліша слави. В буй�½ому розго�½і
є �½асолоди більш �½іж в перепо�½і
подола�½ій. Змага�½ь височи�½а —
дорожча цілей«... Міряють віддаль
веселі о ч і. . . О, �½іколи жаль
�½е затем�½ить, �½е схилить зір хоробрий,
сягатиме все воля звитяж�½а
поза далекий, �½едосяж�½ий обрій!..
Але важка змага�½�½ям дали�½а.
digitized by ukrbiblioteka.org
V
А л е важка змага�½�½ям дали�½а,
важка часом охоплює утом а. . .
Тоді до шепоті�½ь спокуси - ґ�½ома
йме прислухатись серця глиби�½а:
»Спокою одпочив�½а тиши�½а
иа цім шляху �½ікому �½евідома,
усюди й завше ти �½а �½ім �½е вдома,
бо путь стремлі�½ь — довіч�½а чужи�½а.
Поляжеш ти �½а �½епосиль�½ім герці!..«
І сум�½ів заг�½іздився десь у серці,
розтерла барви обрію імла,
далеко ціль від здійс�½е�½�½я свойого. . .
А ти, єди�½а, зблизька �½адійшла,
У твомуж зорі близька перемога.
VI
У
твомуж зорі близька перемога,
�½едовідома спов�½е�½ість туги,
заверше�½ість могут�½ьої с�½аги, —
усе �½адить із погляду твойого:
лишитися �½азавше біля �½ього,
опа�½увати джерела жаги
ось зар аз..,, т у т ... Та �½а шальки ваги
�½е мож ще ки�½уть ріше�½�½я твердого,
�½е мож віддать за тиши�½у спокою
всю �½асолоду опя�½і�½�½я грою,
всю �½ебезпек солодку ворож бу. . .
Та сум�½ів закликає з потай�½ого,
убра�½ий у спокусливу габу:
»В обіймах теж солодкая трівога...«
VII
В обіймах теж солодкая трівога
подола�½�½я й стремлі�½�½я. їх�½я сіть
героя без переста�½ку стремить
спіймати . . . обіцяє щось �½ового
у коже�½ м е �½ т ... Та відчуття міц�½ого
душа тримає провід�½ую �½ить,
що всі обіця�½ки — це тільки мить,
і �½е жагу безсмерт�½ого, трівкого
зловити плетивом витких хвили�½,
та с�½и в трівкий перетворити ч и �½ ...
О сь з�½ов вертає простору дозвілля,
за�½уре�½а у віч�½ість од�½и�½а. . .
Та ще оста�½�½є, чарів�½е зусилля:
безсмертям ло�½а свого Ти міц�½а.
digitized by ukrbiblioteka.org
Zgłoś jeśli naruszono regulamin