Літературно-науковий вісник_1929_Том 98_Книжка 02!!!.pdf

(3834 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
Д. До�½цов — Націо�½алізм
Ці�½а
8Л.
5 (з пересилки) 5‘50)
ГОЛОСИ ПРЕСИ:
\
\
С илою
блискучого слова, заліз�½ої льогіки, вірою в сили
укр. �½аЦії вбиває автор осиковий кли�½ в могилу �½ашого
прова�½сальства, а в другій части�½і свого твору дає �½ам
образ чи�½�½ого, �½аціо�½алізму. В ос�½ові чи�½�½ого �½аціо�½алізму
лежить воля, твірі Д, Д о�½цова то - то�½ка мозаіч�½а робота,
де автор крізь числе�½�½і ядер�½і цітати, сміло й яскраво с�½ує
свою богату думку, що золотою �½иткою вяже чужі слова
в єди�½е ціле.
(„Новий Час“,
Львів, ч. 41, 1926)
Руй�½уючою критикою �½ашого прова�½сальства автоо
прочистивїу �½ас гру�½т під будову правдивої держав�½ицької
ідеольоґії.
(„Укр. Голос“,
Перемишль ч. 27, 1926)
Нарешті украї�½ський фаш ізм, що був досі скоріше
сумою �½еяс�½их �½астроїв, �½іж точ�½о зясова�½ою , продума­
�½ою , льоґіч�½о побудова�½ою доктри�½ою , здобувся �½а свій
Ма�½іфест,
�½айшов викрісталізова�½у, хоТя би �½а перший п о­
гляд, ідеольогіч�½у форму в к�½ижці Дмитра Д о �½ ц о в а
„Націо�½алізм“
(„Більшовик Украї�½и“,
Харків, ч. 2—3, 1926)
„Націо�½алізм", будучи бревіаром украї�½ських �½аціо�½а­
лістів, витис�½ув з�½ач�½ий вплив �½а розвію украї�½ської �½а­
ціо�½аль�½ої ідеї. Живий публіцістич�½ий тала�½т дра Д о�½цова
пригадує �½айліпші статі Морраса.
(„Ґлос Правди“,
Варшава, Ч. 339,1927)
Теорія (До�½цова), оперта голов�½о �½а волю�½таризмі
скріпле�½а силою цитатів з письме�½ства фільософіч�½ого і за ­
хід�½оєвропейської �½аціо�½алістич�½ої публіцістики, які свід­
чать про дуже обшир�½у очита�½�½ість автора в відповід�½ій
літературі фра�½цузькій, �½імецькій, почасти італійській і а�½­
глійській.
(„Пшеґльо�½д ВспулЧес�½и“,
Краків, вересе�½ь 1926)
Кіїижки ЛНВ* мож�½а в Америці �½абу-*
батй в Мю- Иорку
в
Січовім Базаріd
j
Адреса
S U krainian Booksellers, >,Surm
a Book a. M usic Co“
і
103 Avettue A., New-York, N. Y.
digitized by ukrbiblioteka.org
Опа�½ас Бугае�½ко.
Осі�½�½ій де�½ь.
Уривок.
Осі�½�½ій де�½ь... Так листя облітає!
Гудуть вітри, �½адірва�½ий бравур...
Я сам би впав листочком золотавим:
В рудий тума�½, в заїмле�½у траву,
Я так
Тож я
Невже
І всім
люблю: вес�½у, розбіг, розлийи!
лукаве щастя в �½ій втопив!
я був і ю�½им, і щасливим,
таким, що в памяті кипить?
В душі печаль втаїлася змією!
Я весь, як лист, віджив і відшумів!
Відцвів, �½емов троя�½да біла млою,—
Затих, як любої вечір�½ій спів...
Далекий споми�½ серце потрівожив,—
Мов я лежу засипа�½ий в землі...
Кругом: імла, тума�½, одчай, порож�½о!
І чах�½у зором в перемі�½і літ...
Гудуть вітри... заквилить хуртови�½а...
Скує мороз ожеледю росу...
Мі�½кі часи за маревом жахливим
По всі віки же�½уть красу в красу.
А десь життя заліз�½им брязком стог�½е,
Вес�½а так �½іж�½о пі�½иться в розлив...
І я встаю до бою з�½ов готовий,
Щасливий тим, що бачив і прожив...
Піз�½ав любов, і зраду і розлуку,
Виг�½а�½�½я, кривду і образи біль.
Зойк олива в атаках переслухав
І піс�½ю слави зложе�½у в юрбі.
...Стою, в своє ми�½уле поло�½е�½ий:
Зворотом вітер падає до �½іг...
Журбою осі�½ь вішає �½а кле�½и,
Росу �½амистом і зароком с�½іг...
digitized by ukrbiblioteka.org
Був сум і ра�½и, рвала трійка жили!:
Страш�½а годи�½а й голубова мить..
Я всім готовий жити і дожити—
Кричу: Вес�½а, агов! я мушу жить!
Борис Гомзи�½.
У
ЛІСІ.
Сьогод�½і со�½це в лісі
Хмелем бродить
І розливається пя�½ким ви�½ом
В зеле�½ім морі.
Крізь лист кали�½а
Полумям горить.
У заті�½ку під дубом кремез�½им
Улесливо сміється перелес�½ик
І грубим вусом, мавку лоскотить.
Пручається про око мавка...
(бож мати �½е велить)...
І боязко, і сором�½о чогось...
— Ой, со�½ечко, якеж бо ти гаряче! —
Кали�½ою вуста горять
І груди важко-важко дишуть.
Пусту�½ вітрець
З за дуба вуха �½ашорошив..
Злякавсь...
І �½а вершки чкур�½ув!...
І звідти ще раз обереж�½о гля�½ув...
— Х у-ху!.. Зашамотів крізь вуса
І вивіркою по вершках
Навприсюди пустився.
.. Крізь лист кали�½а
Полумям горить...
А мавка млос�½о-млос�½о диха...
І з�½ов �½авколо тихо—
Чер�½ички - яли�½ки
Спустили очі додолу...
І раптом: ого-го го го!
Дзві�½ками ріже тишу.
digitized by ukrbiblioteka.org
В та�½ку бурхливому �½авколо сосе�½
Летить арка�½ом перелес�½ик...
І тихий зойк дівочий
Вплітається вю�½ким плющем
У золотаву ярь.
М. Ковальський.
Освідче�½�½я.
(Л ист).
Ви вже помітили, що я із тих,
яких �½а світі кличуть вояками...
Ви з�½аєте, що з літ малих
ме�½і прийшлося прокладать дорогу
і битися що-д�½я із долею гіркою.,.
Ви з�½аєте також,
що меч мій завжди блище сталлю,
що гарт його це гарт мойого духа.,.
Ви з�½аєте також,
що з �½им �½е розлучаюсь,
йдучи до близчих і �½айдальших мет...
Ви бачили стежки, просіче�½і в майбут�½є...
Ви бачили бої, а після �½их—
пора�½е�½і звіль�½яли шлях,
зступаючись з дороги...
Ви бачили також,
що ра�½е�½ий я був �½е раз
і ра�½и лікував в самот�½ій тиші...
Ні ліки, а�½і ласка, �½і любий поцілу�½ок,
а тільки холод металевий
мого цілющого меча —
служив ме�½і бальзамом...
Ви бачили також,
що �½им я у ми�½улім
відрубував ли�½ви, які ме�½е вязали —
ме�½е і мій самот�½ій корабель—
із спогадом гірким...
Ви бачили також,
як з�½ов мій корабель,
�½ап�½увши вітром паруси,
пі�½ив хвилясте море
�½азустріч далечі і мрії...
Отож �½е диво,
digitized by ukrbiblioteka.org
Zgłoś jeśli naruszono regulamin