Літературно-науковий вісник_1925_Том 86_Книжка 01_01!!!.pdf

(4868 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
що виходить два рази
------ в ти ж де�½ ь .---------
Чвертьріч�½а передплата 5 дол. 50 с.
АДРЕСА:
Новий Час
Львів, Руська 18.
digitized by ukrbiblioteka.org
Soirées d’automne.
(Присвячую П. Нусі Новаківській.)
Малььи перед �½ашим домом. Широкі листки по більшій
части зблідли, пожовкли, поіржавіли, стали якість золотисті,
як погаслі ризи церков�½і. А всеж таки ще стоять високі,
стру�½кі, довгим рядом, як жива сті�½а.
Подіб�½і �½а чудовий іко�½остас. Гра світла й ті �½и різьбить
див�½і образи в їх густім листю, а черво�½і цвіти зрідка обса­
джують дорогоці�½�½ими рубі�½ами образи.
З а �½ими тем�½а група густих дерев. Немов чується, як �½ е ­
видимий жрець править там службу Божу. Листки �½е дрожать,
лише слухають. Цвіти �½авколо попід�½осили головки і дишуть
запахом, �½емов кадилом.
По боках, �½а то�½кій сітці, п�½еться запаш�½ий горошок.
Дріб�½і цвіти його �½а тлі зеле�½і і �½еба вражають як прекра­
с�½ий, серед�½овіч�½ий вітраж; тут заблис�½уть аметисти, там сяє
якесь рожеве со�½це, густо барвисте і прозоре, готицькі ор�½а­
ме�½ти міша�½і з віза�½тійськими.
Білі, містич�½і звізди N icotian’n хиляться і пах�½уть, пірясті
айстри тчуть ріж�½обарв�½ий килим перед сходами до вівтара,
�½астурції капають кровю з поміж тем�½ого листя, а и�½іііі го­
рять полумі�½�½ем �½а саміт�½ій стежці. Навколо сторожами сто­
ять зеле�½о-мідя�½і ба�½і кашта�½ів — десь далеко дзво�½ить ли-
стєм сріб�½а тополя, аж �½агло густо горить, сяє, мерехтить,
переображе�½е
оста�½�½ими проМі�½ями золотого, заходячого
со�½ця...
Потім золоте сяево слаб�½е. Верхи дерев горять іще ог­
�½ем, але лиш �½а хвилю. *
і
digitized by ukrbiblioteka.org
Ті�½и виступають, обтуляють цвіти, обвивають дерева,
тем�½им плащем.
З поза густого листя �½ебо якийсь час ще яс�½іє кольо­
ром роздуш е�½ої броскви�½і. Потім і �½ебо гас�½е поволі, аж ціл­
ковито вмирає світ вид�½их лі�½ій і красок, а оживає тихе
царство рости�½�½ого життя, �½евловимих шептів, �½іж�½их за ­
пахів...
Не вид�½о вже �½ічого, тільки білі, містич�½і звізди Місоііап’и
світять якимсь див�½им світлом і пах�½уть... пах�½уть... Запах
їх обмотує змисли... Во�½и тепер випростувались, дивляться
просто в гору там, де місяць сходитихме за плакучими бе­
резами.
А мальви стоять тем�½і і �½епоруш�½і, сум�½і, без запаху,
ожидаючи в байдуж�½ости, або в покорі завтріш�½ої долі.
КЛИМ ПОЛІЩУК:
Б А Р В А
На міліо�½�½і го�½и:
Барвиста хоругов
і велите�½ські то�½и:
— Гу, гу!..
— Га, га!..
— Гов, гов!..
(Низами, �½аче сто�½и:
— Невже повста�½е з�½ов?)
Звідтіль — Стрибожі в�½уки,
а звідси — Буревій
і падолист�½і звуки:
— На бій!..
— На бій !..
— На бій!..
(Тіс�½ійше тислй руки
визволь�½ий прапор свій!)
Як злотолисто г�½ала
в світи яс�½а любов
під хижий крик шакала:
„Зборов !“
„Зборов!“
„Зборов!“
(тоді �½а землю впала
�½айкрасша барва —
кров
!)
digitized by ukrbiblioteka.org
з
Дядько шкіпер.
Я шукав якої будь праці. В шлу�½ку від двох д�½ів люте
бурчав голод. На пів г�½илий, кваше�½ий· огірок та од�½а гру­
шка, яку ухитрився підтибрити, завели мабуть спір за пер-
ше�½ство. Нічим їх було зацитькати. Я ш�½иряв по всіх усюдах
пошукуючи якоїсь оказії. А під ту пору — все було підхо­
дяще. Від троїцької церкви, де позичив десять копійок, потягся
у �½апрямку моря. Коли ста�½ув �½а Ля�½жеро�½і, заяс�½іло пере­
до м�½ою Чор�½е Море. Не раз і �½е два бачив я Чор�½е Море.
Во�½о мі�½ливе, як доля. Раз тихе і привіт�½е, залите со�½яш-
�½им сяєвом, з блакитом �½еба, то з�½ов легко розколиса�½е,
со�½�½е, таєм�½о чарів�½е під си�½ім світлом місяця, а далі все
дужше гойда�½е схід�½им вітром, а там чор�½е, дике, страш�½е під
жахливими ударами пів�½іч�½их вітрів.
На вид моря �½ова сила вступила в мої �½оги. Щ ось �½аче
шептало ме�½і, що во�½о спасе ме�½е. Оживле�½ий �½овими �½аді­
ями купив я хліба й сала і попле�½тався через Олекса�½дрів-
ський парк до квара�½та�½�½ої приста�½і. Не було там �½і од�½ого
суд�½а, тому годі було припускати, що щасте ки�½еться там
ме�½і �½а шию.
А далі приста�½ь кипіла життєм. До Нової приста�½і при­
чалювали кораблі. Рух, гамір і клекіт. Щ о хвили�½и підходили
тягарові ваго�½и і кра�½и вкидували до �½их паки. Рів�½ою стріч­
кою простягався „ в о л �½ о л о м “. На кі�½ці рейдового поля
сторчала морскьа ліхтар�½я. З моря гудів велите�½ський па�½­
цир�½ик, �½а якого сталевій обшивці сліпучо блестіло промі�½�½е.
Чор�½им пилом покрилася вугіль�½а приста�½ь. Із трьох вітриль­
�½иків вигружува�½о вугіль. Я мовчки придивлявся дужому дядь-
кови, одяг�½утому в усе чор�½е, з хусткою при обличі. Ві�½ мо­
гут�½іми помпами жбурляв вуголь �½а місток. Поруч працю­
вали три робіт�½ики. Дядько поглядав �½а �½утро свого кора­
блика й �½а беріг.
„Ех, чорта з два, отже �½е вигрузймо“, — роздався йо­
го бас.
„Ніяк без Миколи!“ — підтвердив оди�½ із вигруз�½иків.
„Наже�½у ік бісовому батькови, ще й по потилиці �½адаю,
коли вер�½еться,“ — гудів дядько дзві�½ко гепаючи величез­
�½ою лопатою.
„Та ві�½ ж е �½е вер�½еться“, — осмілився молодший.
„А ти звідкіля з�½ а єш ? “ — озвірився бас.
„Та ві�½ ж е і вузлик узяв“.
„Гм, ось во�½о як! Я й о м у ...“ бас урвав, бо його очи
спи�½илися �½а моїй особі. Я чув, як ві�½ огля�½ув ме�½е від го­
лови до �½іг і пробіг очима сю віддаль ще два-три рази.
digitized by ukrbiblioteka.org

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin