Літературно-науковий вісник_1910_Том 51_Книжка 08.pdf

(50740 KB) Pobierz
ід
Адмі�½істрації
а
до свї
к�½ижки
долучуємо
�½а
рів�½очас�½о
до кі�½ця
але
заз�½ачуємо
року
адресах
кільки
як
ви�½е�½
Швидше,
просим
вирів�½увати
по�½ки
ови
з
Вес�½а
1870
життя
років
ма
1910.
P
кмпівлі
Спогади семи�½ариста
(покі�½
|
�½
городський
0
КА
0
в
рівлистом,
ропив�½ицький
25
К�½и
артист
автор
оезії
их
�½�½
пози�½ський
покі�½че�½�½є
М.
�½аціо�½альше
литов
відродже
Перша
вай�½
спо
27о
посмер
�½а
характеристика
28
|
0cї�½ь
групив
вський
�½а
теми
�½ове тотів
Generated on 2015-07-31 19:52 GMT / http://hdl.handle.net/2027/uiug.30112054655516
Public Domain in the United States, Google-digitized / http://www.hathitrust.org/access_use#pd-us-google
охоро�½и
страліїйських
літвРд
тур�½о
�½е
К0
|
�½едобиток
орабля
1исо�½
іва похоро�½и
того
покій�½ика
під
олото
ких
літератур
лав
рі
о
29
305
�½дуковий
Нови�½и
захід�½о-евро
серце матері
Чер�½явський
пере
В C
321
сучас�½ої
промисловости Европи
Пя
і�½тер�½аціо�½аль�½ий
ко�½
рес по
гір�½ичому ділу
ме
оргiї
приклад�½ій
меха
практич�½і
еології
ати�½а
опівський
Н
и
-
ість
пер
Володимир
Самій
украї�½ського
злип�½тв
по
царст
в
пів�½ицький
а
за
гра�½и.
�½адісла�½і по редакц
Віст�½ика
львів
київ.
друкар�½і
Наукового
зар по
ов
ім.
Шевче�½ка
п�½арського.
Жертвуйте
�½а памят�½ик
Кертви слати
�½а
Шевче�½ка
у Київі.
к�½ижечку
�½ові
5555,
Краєвого
Кредитового
КНИГАРНЯ
Наук
у
Львові, Ри�½ок
ч.
ов. ім.
Шевче�½ка
10.
-
має �½а
складі
всії
украї�½ські вида�½я
висилає всякі
�½а
всяких мовах скоро і точ�½о.
к�½ижки
0
В
А.
Н.
Ф.
А. Н. К.
С.
до
р.
1890
при
На
укрії�½ськ0-Руської
Стор
44
літЕрдтури
автора.
ім.
портретом
акладом
складі
в
Украї�½сько-Руської Видав�½ичої
Спілки.
Шевче�½ка
Львові,
Ри�½ок
к�½игар�½і Наукового Товариства
Цї�½а
60
в
і
с.,
оправі
кор.
ж
Ні
о
и
и
к
к
�½
4
3
в
�½а
Іва�½ Фра�½ко
Generated on 2015-07-31 21:07 GMT / http://hdl.handle.net/2027/uiug.30112054655516
Public Domain in the United States, Google-digitized / http://www.hathitrust.org/access_use#pd-us-google
�½а
шум повість
краде�½е пасте
песа
дій
Лис
Микита оправл
А�½�½а
Руси�½ка королева Фра�½ції, брош
опр.
Фльоре�½тійські �½очи броші
опір
Ге�½ріх Ібсе�½
Нора або хатка
ляльки
Пер Марія Грушевська.
Рудоль
Ері�½ґ
Боротьба
право
0ляр
Від мо�½архії до республіки
сторі�½ка
історії фра�½цузької
револоці
Грушевський
біжучої
хвил
теми
ция
айла иш�½евецький
поезії
історії
Великий
40
30
80
42
10
2
за
.
марко
�½е
пиридо�½
черкасе�½ко
хвили�½и збірка поезії.
Вовчо
осмерт�½і оповіда�½�½я
по
як
Пройдисвіт
лист
Парижа
лови�½ськии
1oльська
�½ародова демократія
кова
охрес�½ик
і�½ші
оповіла�½я
броші
сила
віри
рома�½.
па
ло
�½е
а
опір
ревськии
житя
украї�½ської
і�½теліге�½ції
Гали
ародій�½а скрипка.
автора
ариства
іме�½и
е�½ка.
20
�½а
р
о
р.
0
70
24 40 00
40 24
Грушевськи
айдамаки
сучас�½ої украї�½ської
війшли
поперед�½і
збір
апко солоду
відрік.
в
и
літератури
20
ариси
характе
2
л
2
2
.
50
70
20
40
�½а
та
р.
5
56
40
10.
у
198
Д.
МАРКОВИЧ.
,,
(Малю�½ки
Світало.
блакіт�½ім
переполоха�½і
Вес�½а“,
з
життя
1870-х років).
Цїлу �½iч лив
дощик.
Хмари
хуте�½ько �½если
ся
по
�½ебі й �½е
цїлі
хмари, а
їх
шматочки, �½если ся �½е�½аче
яс�½им світом со�½ця,
що вже помалу виглядало з-за
пиш�½их
квітчатих виш�½евих садків.
Великий
шлях, обсаже�½ий
бе
резами,
тяг ся
кудись у �½евідому далечі�½ь.
На
деревах,
як
дороге
камі�½�½є,
роси�½ки
світили ся, молоде зеле�½е�½ьке листячко
�½е�½аче
сльози збірало і
крас�½ий
промі�½ь
садків.
мез; форрейтер
їх
зкидало �½а землю, радіст�½о дивлячись
яскравого
д
�½а
пре
со�½ця.
Хатки
все
частїйше
виглядали з
ко�½ей везла здоровий
дор
�½а cїдлї, бо
ко�½ї
ледве
йшли
Шляхом тяжко
шестер�½я почтових
Generated on 2015-07-31 19:57 GMT / http://hdl.handle.net/2027/uiug.30112054655516
Public Domain in the United States, Google-digitized / http://www.hathitrust.org/access_use#pd-us-google
кі",
а „мале�½ькі",
карету.
уже �½е підскакував
а
тілько
помахував ботїжком, та покрикував �½а
їх. На
козлах
„ям
щик"
розмахував батогом, та помалу гукав �½а ко�½ей
„Ги! мале�½ь
забруже�½і
по брюхо, тягли
з
усієї
Коло
„ямщика"
дрімав
і
ку�½яв
лакей.
У
тілько
що проки�½улась.
Трохи заспа�½і
очи
при
щуре�½і. Біла
хусточка
зсу�½ула ся з головки.
Па�½�½очка
вигля�½ула
з
віко�½ця
й, захопивши очима чудовий краєвид,
і
садки,
і
хатки,
і
хмарки, що трохи �½е
вcї
вже повтїкали,
повіяли
ся кудись,
і
яскряві,
чисте�½ко вимиті
—
як
�½а весіллї дївчата — свіжо зеле�½і
березки
—
во�½а почула себе близько до
тої вес�½я�½ої
природи
:
веселий радіст�½ий усміх
осїяв
її
хороше, молоде обличчя.
Життє
Видимо
па�½�½очка
прихилилась товста
па�½ії,
голова
у
�½еї
одки�½улась,
вала, солодко спала.
У
віко�½це
карети вигля�½уло
тяжку
каретї
в
куток
во�½а
похрапу
сили
молоде лице.
Дївчи�½а
Іще
більше вису�½ула ся в
ві
ко�½це
і,
коли крапли�½и
яскряві
падали з гіллячок берези �½а
її
лице,
—
во�½а радіс�½о приймала
ті вес�½я�½і
сльози
—
радощі
мо
лодого життя.
Ій хотїлось
поділити
ся
своїм бадьорим, веселим
красою-вес�½ою
у
природї.
радіст�½е
пцось
світило
ся у
йому
—
се була
пов�½а
гармо�½їя
з
�½астрієм,
во�½а обер�½улась
до матері,
—
але та солодко спала. Во�½а
хотіла
запитати
„ямщика" чи Іва�½а,
що �½а козлах
ку�½яв,
чи далеко
ще до
ста�½цїї,
заговорити з
їми
—
і
їй
стало жаль своїм голосом
розбуркати
і Іва�½а
і
матїр,
і
во�½а задивила ся.
Колеса їхали
по
калюжі,
�½абірали воду
і
водиця зливала ся з колеса
і
дзюрчала.
ЛНВіст�½ик
1910, к�½.
VIII.
13
194
Д. Маркович
„Витягувай"
грим�½ув
„ямщик",
форрейтер собі крик�½ув,
засвистїли
батїжки
і
дормез
поїхав
трохи швидче.
А
водиця облягає колеса
і
з�½ову
і
з�½ову збігає, а дзві�½ок од�½ома�½їт�½о, глухо позвякує.
Ми�½ули
верству, розмальова�½у �½а три
колїри:
черво�½ий,
білий
і
чор�½ий,
де �½а дощечцї �½аписа�½о з од�½ого боку 20
і
зосталась
1
коло шляху показала ся
і
ста�½ція.
„Ямщик"
якось дико заревів �½а ко�½ей, форрейтер — хлопчи�½а
за
свистїв
і
ко�½ї
зразу cїп�½ули, зразу хутко, бадьоро побігли.
Бід�½і,
верства.
Далї
�½а
горбчику
почули кi�½eць муки... муки �½а сьогод�½я.
Па�½�½очка
радіс�½о
дивила ся, усміхала ся, дерев уже �½е було і
з
горбка �½авколо
і
во�½и
далеко вид�½о: широкий
степ розіслав
ся.
„Боже!
як
хороше!
яка
воля!“
вирвало ся у
�½еї
з уст.
Карета
зразу стала. Іва�½, �½е�½аче його хто укусив, зхопив ся,
стриб�½ув
з козел і, опи�½ивши
ся
коло дверець, хуте�½ько одки�½ув
дві сход�½ї,
звяк�½ув
їми й хутко одчи�½ив двери.
Па�½�½очка, як
пташка,
попала.
виплиг�½ула �½е торкаючись сходе�½ь і просто у
„Ото, так!“ промовила, розсміяла ся
і,
під�½явши
калюжку
спід�½ич
Generated on 2015-07-31 19:57 GMT / http://hdl.handle.net/2027/uiug.30112054655516
Public Domain in the United States, Google-digitized / http://www.hathitrust.org/access_use#pd-us-google
ки,
одскочила �½а сухе.
Засміяв
ся
Іва�½,
суворий ямщик усміх�½ув
ся,
а форрейтер, що вже зстриб�½ув
з ко�½я
і
став був розправляти
закляклі
�½оги, аж
присїв
од реготу.
—
Надя,
Надя! з�½ову безумства!
чи
довго захопити �½ежить.
Що?
промочила
�½оги?—проскрипіла
со�½�½им голосом товста па�½ї
і
ледве, ледве вилїзла.
Але Надї
вже �½е було, во�½а сміючись
уско
чила
в хату.
За пів
годи�½и у великий кім�½атї для проїзжаючих �½а столї
стояв
самовар.
Іва�½ при�½їс „погребець"—скри�½ьку
обшиту
тюле
�½ячою шкуркою,
де
було усе що
до
їжи
і чаю:
чай�½ик,
3
шкля�½ки
мисочку,
�½ожі,
віделки, ложки, сіль�½ичка, чай, сахар.
Па�½ї
з
Надею пила чай з галетками, з ши�½кою
і
білим хлїбом з маслом.
—
Чому
cе мамо, �½а
ста�½ції,
в дорозї
такий
смач�½ий чай? чи
то вода така, чи що? запитала
Надя.
—
Нїчого
смач�½ого �½е має,
так
здаєть ся тобі.
На
мій
по
гляд, �½а ста�½ції
усе �½е смакує, бо той против�½ий
почтова
ста�½ція
мала
дух усе забиває,
ста�½цій�½ий
дух.
І
справдї
�½их
�½ових
армяків
—
„парад�½ої“
та величез�½их
тілько
раз �½а
рік
зтрушували,
і з
другої кім�½ати �½есло пахощами
од
упряжі
маза�½ої добрим дьохтем,
од
лакових брилїв,
та
сук�½я
одежи почтової.
сапя�½ом
од
ка�½апи
свій особливий дух: пахло
кресел, трохи порохом, бо його
— Я
зараз
відчи�½ю
вік�½о
—
промовила
ме�½т
Надя,
до
підбігла
до
вік�½а,
одчи�½ила його
і
закамя�½їла: в той
подїхала
тройка
ко�½ей
у
„переклад�½ий“.
ґа�½ку
ста�½ції
„В
е
с
�½
а"
195
На
возї
закида�½і грязюкою сидїли поруч з „ямщиком“
жа�½
дар,
у
задку ще оди�½ жа�½дар
і
якийсь
па�½ич.
Жа�½дари зіскочили
з
воза і стали обтрушувати ся
од
соломи
і
грязї,
що пристала до
ши�½елїв,
за �½ими
злїз
і
па�½ич,
похит�½ув
ся
і
трохи
�½е
мокрих
жа�½дар.
Па�½ич
був високого зросту,
убра�½ий
у пальто леге�½ьке
і
в
чор�½ому
брилї
з широкими крисами, що �½осили тодї, у 1870-х
ро
впав, його підтримав
ках
студе�½ти в Одесї.
Його
всього закидало грязюкою.
Ві�½
ви�½яв
хустку, обтер
ся, з�½яв
бриля
і
вид�½о було молоде лице горде,
з
чор�½ими очима,
тілько
страше�½�½о блїде,
і
�½е
то
що блїде,
а
колїру
арешта�½ьського:
жовто-зеле�½о-cїрого.
Велике
густе
во
лосся
одки�½уте �½азад одкрило його
білий крутий
лоб; вусики і
тілько що проросла
чор�½а
борідка ще більше білїли лице.
Надя
застила коло вік�½а.
Во�½а
зрозуміла що се вязе�½ь, що його
сило
міць кудись везуть,
і
серце
її
стис�½ула журба.
Вязе�½ь
з жа�½дарами стояли �½а ґа�½ку, а смотритель
їм
го
ворив:
хороше,
—
У
кім�½атї для проїзжаючих
ґубер�½атора,
кою,
сестра �½ашого
друга кім�½ата.
Generated on 2015-07-31 19:57 GMT / http://hdl.handle.net/2027/uiug.30112054655516
Public Domain in the United States, Google-digitized / http://www.hathitrust.org/access_use#pd-us-google
к�½яги�½я
Білгородьська
з
доч
дак я
прошу
вас у ко�½тору, там
-—
Нам
усе рав�½о,
—
одмовив старший жа�½дар,
—
пожалуй
і ycї
троє пройшли через кім�½ату, де була
к�½яги�½я
з
Надію,
в другу кім�½ату.
Вязе�½ь йшов
�½е
рів�½о,
похи
туючись, жа�½дари брязкали
шаблями
і
острогами,
і
той
брязкіт
бив
по серцю
Надї.
Жа�½дари промовили:
—
Здравья желаем, ваше сіятельство.
Вязе�½ь
�½е вкло�½ив ся
і
�½авіть
�½е
гля�½ув
�½а
к�½яги�½ю.
Надя
стояла коло
вік�½а
і
очей �½е зводила
з
дверей, куди
пройшов
вязе�½ь.
Жаль
безмір�½ий обгортав
її
серце.
К�½яги�½я
мовчала й запивала чаєм.
З
дверей
тієї
кім�½ати
вий
шов
старший жа�½дар
і
простував до cї�½ей.
—
Ви�½оват,
—
дозвольте пройти.
—
Прохотьте,
прошу.
те, позвав
ві�½ вяз�½я
;
—
Господи�½
офицер
І
обер�½улась
до �½ього Надя.
Ві�½
став
і
прихиль�½о
ухмиляв ся
—
офицером його �½азвали.
—
Мож�½а
ме�½ї од�½ести чаю тому... тому... па�½ичу
?
запитала
B0Н8l.
—
Не
дозволяєть
ся...
але вам
—
дозволяю, прошу...
—
Надя
що ти
робиш?
здивова�½о
по фра�½цузьки
тала
к�½яги�½а.
поставила
у другу
запи
Але Надя
�½е слухала.
Во�½а
�½алила
шкля�½ку
чаю
�½а під�½осик, �½аклала сухарів,
хлїбця і хутко
по�½есла
кім�½ату.

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin